Мінрозвитку оновлює ДБН: Нова ера інклюзивності в українському будівництві 🏗️

Міністерство розвитку громад та територій України ініціює масштабне оновлення державних будівельних норм для створення справді безбар’єрного середовища. Це рішення є стратегічно важливим кроком, спрямованим на забезпечення рівних можливостей для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення в кожному куточку країни.

Аналіз чинних норм та стратегія реформування 📊

Рішення про перегляд вимог не було спонтанним — йому передував глибокий аудит 33 нормативних актів, що регулюють проєктування житлових будинків, транспортних вузлів та виробничих об’єктів. Спільна робота міністерства та профільних організацій дозволила виявити критичні прогалини в існуючій системі. Хоча частина стандартів формально відповідає вимогам, практика показує потребу в їхній суттєвій деталізації.

Результати проведеного дослідження наочно демонструють поточний стан нормативної бази:

Ці цифри підкреслюють, що майже половина будівельних регламентів потребує негайного втручання. Модернізація стандартів дозволить уникнути ситуацій, коли інклюзивність залишається лише на папері, не забезпечуючи реального комфорту громадянам. Цікаво, як швидко ці зміни трансформують вигляд наших міст та зроблять їх відкритими для кожного?

Трансформація житлового простору: від під’їзду до квартири 🏠

Оновлені державні будівельні норми фокусуються на створенні безперервних маршрутів пересування безпосередньо в місцях проживання. Тепер прибудинкові території мають стати логічним продовженням безбар’єрного простору, де тактильна плитка та візуальна навігація є обов’язковими елементами, а не винятками. Особлива увага приділяється безпеці: вимоги до евакуації людей у кріслах колісних з висотних будинків стають значно жорсткішими.

Ключові нововведення для житлового сектору включають:

• Встановлення чітких параметрів для ліфтових кабін та підйомників;
• Обов’язкове дублювання всієї важливої інформації шрифтом Брайля;
• Впровадження систем звукового оповіщення та контрастного маркування сходів і дверних отворів;
• Логічне зонування простору для полегшення орієнтації мешканців з порушеннями зору.

Чи можемо ми вважати будинок своєю фортецею, якщо він залишається недоступним для частини нашого суспільства?

Впровадження таких стандартів не лише підвищує рівень соціальної справедливості, а й суттєво капіталізує нерухомість. Об’єкти, що відповідають сучасним принципам універсального дизайну, стають більш привабливими для широкого кола інвесторів та орендарів.

Громадські споруди: доступність як новий стандарт якості 🏢

Окремий вектор змін спрямований на громадські споруди, заклади культури, спорту та сфери послуг. Нові вимоги гарантують, що будь-яка установа — від маленької бібліотеки до великого стадіону — буде обладнана тактильними схемами та звуковим інформуванням ще на етапі входу. Це створює умови для повноцінної інтеграції всіх громадян у соціальне життя громади.

Для забезпечення максимальної зручності передбачено наступне:

• Створення безбар’єрних вестибюлів, кас та гардеробів;
• Розширення проходів у кафе, їдальнях та кінозалах для вільного проїзду крісел колісних;
• Облаштування спеціалізованих зон посадки та висадки пасажирів біля вхідних груп;
• Встановлення переговорних пристроїв на огороджених територіях для зв’язку з персоналом.

Нагадаємо, що з 1 січня 2026 року вже набула чинності Зміна №1 до ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”, яка заклала фундамент для цих перетворень. Нові ініціативи Мінрозвитку лише поглиблюють цей процес, роблячи інклюзивне середовище невід’ємною частиною архітектурного коду України. Залишається лише спостерігати, як архітектори та забудовники адаптуватимуть ці високі вимоги у своїх нових проєктах.